Друзі!) З Днем Поета!!! І вірш від мене

Сон  поета

 Світанку    зірниця    повзе    по    стіні,
 І    я    загубивсь    у    тривожному    сні....
 Порізом    спроквола,    мов    гострий    багнет,
 Мій    внутрішній    голос    питає    мене-

 Втікаєш    із    ночі,    поете?    Чому?
 Хто    світла    не    хоче-    той    любить    пітьму...
 Жевріє    світання    ранкового    сюр...
 Вперед    без    вагання!    Вже    свиснув    Овлур...

 Хай    тіні    забутих    Богів    в    боротьбі
 Ще    раз    наостан    допоможуть    тобі!..
 Над    степом    сивіє    ранковий    туман...
 Поете!    Сідай!    Розкладем    дастархан.

 Ось    груші    солодкі.    Горілка.    Чекай.
 Зіграй    на    бандурі,    козаче    Мамай,
 І    ми    заспіваєм    прадавні    пісні,
 І    сном    а    чи    яв"ю    насниться    мені

 Шевченкова    постать,    незламна,    мов    сталь,
 З    душею,    крихкою,    мов    гірний    кришталь,
 І    Леся...    І    Стус...    На    священних    кістках
 Так    любить    "піари"    розводити    кат,

 Що    теми    поезії    звів    нанівець
 В    країні,    якій    не    настане    кінець,
 Допоки    бандура    Мамая  дзвенить...
 Рука-    на    чоло...    Я    ж    просив-    не    будить!..


©    Copyright:    Серго    Сокольник,    2015
 Свидетельство    о    публикации    №115090700306

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783466
Рубрика: Нарис
дата надходження 20.03.2018
автор: Серго Сокольник