Пам"яті Михайла Лазаровича Родинченка талановитого поета, одного з моїх вчителів з поетичної майстерності і просто хорошої людини....Сьогодні 19 березня його серце перстало битися...
Життя поета не легка стежина,
Без болю не пройти тернисту путь,
Душа його гаряча, мов жарина,
В якій нетлінні зерна проростуть.
Як часто йде по ній через зневіру,
Нерозуміння світу, самоту…
Фарбуючи барвистим дійсність сіру,
Наповнюючи словом німоту.
Між люди йдуть поетові думки,
Віршованим рядком, у пісні щирій,
Горта життя невпинно сторінки,
Спинився біг… І плачуть…Музи сиві…
Закрились очі… Зупинилось серце.
Але душа поета не помре!
Крізь часу плин у творчості озерцях,
Могутнім словом знову оживе!
Страждатиме, радітиме із нами,
Втішатиме, і мудрістю поділиться.
І житиме знайомими віршами!
Пішов поет у вічність, а не віриться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2018
автор: Наталка Долинська