Все виплакала: і тебе, й любов.
Закам'яніло серце в мить розлуки.
При зустрічі не буде в нас розмов
І не потиснемо байдуже руки.
Все знищила: і сльози, і печаль,
А біль від зради зник безслідно зранку.
І згинула від дотику меча,
Бо ця любов взяла мене за бранку.
Без імені, без серця, без душі
Стрічала на світанку тихо зорі.
Пекельні муки не такі страшні,
Як та байдужість, що даруєш знову.
Все виплакала, знищити змогла,
У пам'яті лишила тільки ночі.
Мости спалила - прірва пролягла,
Із серця-каменю любов не кровоточить.
06.06.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783070
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2018
автор: Бентежна