Четвертий рік, як ніж в спині, війна,
бо у сусіда батько Сатана!
Ми же своїм корінням із зерна –
нам ближчі плуг, зубаста борона
і в голубому небі голуби…
А у сусіда весь народ – раби!
Своїм – Нью-Йорк, для натовпу – гроби,
бо раб не має іншої судьби.
Відгороди нас, Боже, від біди.
Де Твої Меч і Праведні Суди?!
Цвістимуть знову ниви і сади –
від полум’я війни відгороди,
від ненависті звірів, від руїн
одну із сильних вірою країн,
що піднялась, нарешті, із колін,
щоб ластів’ята не лякались мін…
Верни нам мир, наш Отче і спаси,
щоб повернулись в поле батько, син,
не автомат щоб все живе косив –
на травах більше крові ніж роси…
Щоб не було вдовичок і сиріт,
щоб хліборобів розростався рід,
щоб вберегти від знищення весь світ,
вернути мізки озвірілим слід!
2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782875
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2018
автор: Любиволя