Знайомі очі знову бачу.
Знайомі бачу я вуста.
Стоїш від мене ти далеко,
Поруч - дружина молода.
Всього хвилина , і розлука,
Твій поїзд вже відходить в путь.
До тебе лину я душею,
Та пізно все назад вернуть.
І знов важкі роки без тебе,
З тобою лише я вві сні.
А може доля подарує,
З тобою вечір по весні.
Пройшла весна, настало літо.
Тебе ж, коханий, все нема.
Кругом сади цвітуть зелені,
А в мене на душі зима...
Хоч серцю сумно, пусто, важко,
Та ніби іскорка горить.
О, ні. Ніхто на цілім світі
Надій не зможе задушить.
Ось серце вмить забилось в грудях.
Воно віщує - поруч ти..
Любов моя від сну проснулась,
Й засяяла на всі світи.
Ти бизько вже, ти йдеш до мене,
Знов бачу рідні я вуста...
І переконуєшся вкотре,-
Життя - це штука не проста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Валентина Рубан