Проміжки часу, лінії, простір, пунктир...
Примарами стали, ніби сліпий поводир,
В доторках хибних розлукою вказує шлях.
Ніби насилу суне той світ в почуттях...
Схочеш забути, тягнеш пряму до межі,
Вона завертає, попри закон. Міражі -
Лишень на згадку з усіх розумінь і поваг.
Проміжки часу, де ми примари в світах...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2018
автор: Квітка))