Щемлива мить

Щемлива  мить  –  у  небі  лебедина
кружляє  пара;  березень,  капіж,
ластате  сонце,  як  рудий  хлопчина
вимірює  калюжі  босоніж.

Струмки  води,  проміння,  пару,  диму,
в  намистинах  шпаків  дерев  гілля...
Синиця,  мов  мольфар  віщує  диво:
весна  прийде,  як  Янгол  із  здаля

і  оживить  довкілля,  крига  скресне,
розстане  сніг,  як  хворобливі  сни,
та  пролісок,  як  Божий  син  воскресне  
від  подиху  цілющого  весни.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782481
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 16.03.2018
автор: Леонид Жмурко