Дивлячись у небо

Якби  в  часи  моєї  туги  й  жалю,
Дали  мені  три  аркуші  й  перо
Я  б  написала  все,  що  пам'ятаю
Про  те,  яка  у  нас  була  любов.

Веселий  посміх,  щирий-щирий  сміх,
Сяйливі  очі,  голубі  як  море.
Букет  квіток  даруєш  ти  мені.
А  потім  ми  чекаємо  на  зорі.

Спадає  ніч  і  морок  переймає.
Вже  холодно  стає,  та  ми  удвох.
Мене  так  ніжно-ніжно  обіймаєш.
Своїм  теплом  зігрієш  ти  обох.

Багато  віри,  стриманість  й  любов
Тобі  настільки  притаманні.
Мене  так  гріє  знов  і  знов
Твоє  кохання  в  кожному  зітханні.

Зірками  падали  із  неба
Наші  бажання  стриманих  епох.
Та  зараз,  дивлячись  у  небо,
Ми  розділяємо  його  на  двох.́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2018
автор: Рія