розбещені грайливим вітром,
розхрещені, залиті світлом_
ховаються між хмар арбітри,
гойдаються скрипучі мітли…
прядуть мережева прозорі
знесилені /байдужі парки,
тремтять давно згорівши зорі_
ні холодно від них, ні жарко…
снів хаотичних кислі барви
зливаються з пейзажем бляклим_
сердець сполоханих литаври
то чинять ґвалт, то знову клякнуть…
зима вмирає неохоче_
скрипить зубами крижаними…
танцюють тіні_ поміж ними
нервовий метроном торочить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782345
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2018
автор: Ки Ба 1