Прогрес у нас процвітає,
Й технології космічні.
Від них тільки здивування,
І пригоди лиш комічні.
Було, колись попрацюєш –
Місяць чесно і завзято.
В кінці – відомість , получка,
Підпис і в кишені – свято.
Технології новітні пішли вище неба,
Й щоб отримать справжні гроші,
Тепер картку треба.
Ну, отримав. Розпечатав,
Що ж далі робити?
І до чого мені тепер її притулити.???
Куди вставить? Кому дати?
А чи поклонитись?
Щоб в суботу на базарі
По - людськи скупитись.
Добрі люди підказали:
Кум, чи брат, чи сват,
Що поможе мені в цьому лише банкомат.
Поставили у райцентрі,
Люди прехороші.
Щоб будь-хто у вільний час
Міг отримать гроші.
Я ж в суботу, до базару, рано, до схід сонця,
Прийшов, як мені й сказали, до того віконця.
Так масмедіа і тут розкидала хламу,
То дивився я з годину в екрані рекламу.
Про кредити, про мобільні,
І про інші штучки.
Та мовчали всі, як риби,
Про мої получки.
Про позики, депозити й строкові вклади,
Ой, бракує на ці жарти, колишньої влади....
Може б я з ноги на ногу й досі спотикався,
Але добрий чоловік в світі ще остався.
Миттю він примчавсь до мене на чорній машині,
В ній світилися, мов сонце,
Диски в новій шині.
В допомозі той добродій мені не відмовив,
Подивився лиш з – під лоба,
І лукаво мовив:
- Я у банку вже давно, і довго працюю,
Код скажи і подивлюся я на картку цюю.
Я не встиг договорить,
Ніби грім роздався,
І шахрай з моїм майном у далеч подався.
Я умить оторопів, І з місця ні руш...
Не отримав, як то кажуть, ні торби ні груш.
Від машини з аферистом і смуга лягла,
Обікрали з банкоматом мене до гола…
Ой, не чув ніколи світ, ще такого мату,
Коли я прийшов знімати гроші з банкомату…
2008 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782284
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч