Дививсь в вікно суворий імператор*

Дививсь  в  вікно  суворий  імператор,
Імперія  в  очікуванні  сну,
Здавалось,  що  давно  уже  в  житті  не  автор,
Вдихав  у  себе  запах  тютюну  …
В  Швейцарії  живе  собі  дружина,
Їй  імператорське  життя  не  до  смаку,
А  завжди  поруч  подруга  чи  більше,
Звати  Катарина.
Актриса.  І  якому  вдалося  чарівнику
Того,  хто  майже  править  світом,
Зробити  просто  другом  двох  жінок.
Просити  їх  про  щось.  Втішатися  весняним  вітром,
Коли  порозмовляти  чи  зустрітися  вдалось  …
Чи  музикант,  учитель,  імператор,
Шукати  таку  жінку  кожному  з  них  довелось,
Що  подихом  пробудить  сонце  зранку,
Щоб  в  серці  місця  ще  на  один  світ  знайшлось  …
Той  світ  маленький,  але  іноді  стає  безмірним,
Не  поміщається  в  слова.  Йому  нема  заміни.
За  імператорським  столом  ти  з  будь-ким  рівний.
Вона  причина  тої  переміни  ...

*[i]з  історії  життя  Франца  Йосифа[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2018
автор: Дружня рука