У садах загубилось село -
Українського роду колиска.
Чи далеко я буду, чи близько,
Б"ю тобі, отчий краю чолом.
Як вологу дає джерело
Річці тій повноводній, бурхливій,
Так і є тим началом село,
Звідкіля почалася Вітчизна.
Тут коріння глибоке твоє
П"є землі-годувальниці соки
Та гілля і високе й широке
У житті нам наснагу дає.
То ж коліна щораз прихилю,
Як прийду до причалу дитинства
І скажу, що село я люблю -
Українського роду колиску.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782111
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 14.03.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський