Трикутник. Кут 3. Інший.

В  голові  -  рій  думок,  у  душі  -  відчуттів.
Все  показував  так  неуміло.
Я  не  зможу  зректися  усіх  почуттів,
хоч  і  скажеш,  що  перегоріло.
Закрутився,  у  власне  пірнув  аж  до  дна,
ти  ж  на  березі  вірно  чекала.
Не  відчув,  не  побачив,  як  швидко  стіна
до  небес  поміж  нами  постала.
Сумнівався..."за"  -"проти"  всі  на  терезах.
Змін  можливих  боявся  панічно.
Цей  твій  втомлений  голос,  і  очі  в  сльозах
будуть  в  серці  моєму  навічно.
Ти  пробач,  моя  мила,  єдина,  одна
за  усе,  що  не  зможем  відчути.
Ми  -  були...  І  я  дякую  долі  сповна
за  той  час,  що  не  зможу  забути.
За  всі  ночі  і  дні,  усі  мрії  та  сни.
За  мурахи  від  дотику  твого.
За  вікном  знову  ранок.  Новий  день  весни.
Я  та  сонце...і  більше  нікого...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2018
автор: Юлія Сніжна