Плачуть у небі хмаринки
Легким весняним дощем.
Краплі, немов намистинки,
Тихо стікають плащем.
Муза уголос ридає,
Бачивши творчість мою:
"В тобі ж талант пропадає,
Досить писати дурню!"
Сльози розмили чорнило,
Згодом порвався папір.
Так критиканство згубило
В муках народжений твір.
З Музою довго сварився,
Поки вона не втекла.
Сів я тоді й зажурився,
Туга в серденько вповзла.
Плачу гіркими сльозами —
Горе велике гряде...
Що ж тепер буде з віршами?
Муза вже більш не прийде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782048
Рубрика:
дата надходження 13.03.2018
автор: