Зародився план, ідея
У дружини в голові,
Що повинні бути в спальні
Всякі ігри рольові.
-Ти придумай якийсь образ,
Тихо підійди до ліжка,
Розкажи, що ти за птиця,
Погладь ніжно мої ніжки…
-Зрозумів,- і з тим я вийшов,
Побув трохи на дивані,
Зайшов у спальню, як веліли:
-Дієтолог я ваш, пані.
Раптом тут в моєї киці
Полізли очі аж на лоба
Та стали хижі, як в тигриці,
Враз заревла, як та худоба.
Підскочила, як на пружині
(Скінчилося життя тут мирне):
-В мені ти бачиш не дружину,
А лише корову жирну!
Він, бачте, лікар-дієтолог,
Не лицар і не масажист,
І не султан, не косметолог,
Тиран, мучитель, шантажист!
Як більмо тобі на оці
Мої зайві кілограми.
Все. Я завтра забираюсь
І їду на село до мами!
Бо тебе вже не хвилює
Все моє прекрасне тіло!
І не встиг я зоглядітись,
Як на мене полетіли:
Важка праска, креми, гелі,
Ваза, лампа і стілець,
Пудри, туші і гантелі,
Думав я – мені кінець.
Дивлюсь на руку перебиту,
Синяк вже око все закрив,
І серце плаче вже розбите…
Я висновок такий зробив:
-Кохайтесь, друзі, по- простому,
Нащо вам методи нові?
То ж обминайте, чоловіки,
Ці всякі ігри рольові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781715
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2018
автор: Катерина Собова