Вовчиця

[i][b][/b][/i]Я  не  така  як  всі  …  і  ти  це  знаєш,
А  як  пізнаєш  -  буду  я  твоя
В  мені  ти  цілий  всесвіт  помічаєш
А  твої  мрії  -  бачу  я  здаля.
Смарагдом  світяться  мої  зелені  очі
Що  здатні  загасити  сотні  зір.
Якщо  зустрінеш  їх  чи  вдень  чи  вночі
Не  зможеш  відірватися,  повір…
Але  хоча  з  тобою  не  зустрілись
Все  рівно,  буду  я  тебе  кохати,
На  фото  даруватиму  усмішку
І  з  нетерпінням  зустрічі  чекати.
Я    -  самотня,  ніби  та  вовчиця,
Що  про  неї  знаєш  із  пісень,
Ти  -  моя  страшенна  таємниця,
Що  веселкою  квітчає  кожен  день.
Я  –  тривожна,  ніби  та  вовчиця,
Мовчки  жду,  бо  серце  на  замку.
І  чекаю  коли  будем  разом  
Зігріватись  в  пристраснім  танку.
Тобі  вірна  -  ніби  та  вовчиця,
Бо    чекаю  поруч  вожака.
А  кругом  біжать    й  зникають  лиця,
І  далеко  твоя  теплая  рука.
Ти  лід  ростопив,  в  тому  серці  що  вірило  в  диво…
І  кайдани  порвав,  що  роками  тримали  іржу
Почуття  воскресив:  делікатно,  майстерно  і  щиро,
Пробудив  мене  справжню….я  чесно  й  відверто  кажу.
Я  –  щаслива,  ніби  та  вовчиця,
І  я  вірю,  щастя  моє  -  ти
Довго-довго  я  тебе  чекала  
Щоб    з-поміж  усіх  знайти.
Створимо  з  тобою  вовчу  стаю
Ти  попереду…я  поруч  і  завжди,
Я  надію  в  щастя  не  втрачаю,
Тільки,  швидше  ти  мене  знайди…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781691
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч