Здоров'я, щастя, спокою в віки
Дай, Боже, всім, що зла мені бажають,
Хай не турбує руки й язики
Короста - тих, що жити заважають!
Чиї палають очі вогняні,
Хай їх мине запалення хронічне,
Та й не прийшлося б вам всі ночі й дні
Тягнути навантаження довічне.
Бо я без ваших дій та побажань
З життям як-небудь впораюся власним!
Та низка тих штурхань та утримань,
На вас намистом хай палає рясним!
Мені ж не треба жалю та порад,
Бо й друзі можуть стати ворогами,
Як зводять на шляху паркани з вад,
Чи сумнівів каміння під ногами
Про безнадійність планів та думок,
Чи то прямі погрози й перешкоди,
Я певен — в змозі подолати рок,
Як ви в поразці впевнені до згоди.
Та ладен все пройти й перемогти
Крізь ваші злобні хворі шебуршання!
Я маю міць дістатися мети,
Здобути щастя й донести кохання!
Бо маю лише правило просте:
Нічого Неможливого Немає!
Та чоловікові скориться те,
До чого справді прагне та бажає!
У всяку пору, пішки чи верхом,
Відчувши мрії силу незбагненну,
Я буду далі йти своїм шляхом,
Як навіть світ повстане проти мене!
Бог допоможе не дійти гріху,
Все, що моє — те витримати маю,
Та погані, що стане на шляху,
Бажаю щастя, та меча тримаю!
Щоб не прийшлося вийняти меча
Та просто порубати ті потвори
Без жалю та з розмаху від плеча,
Нехай відпочивають їх дозори.
Судитиметься — й хай Бог береже
Ізпити повної страждань та щастя чаші,
Та любі мої, не хворійте вже,
Бо й Світ — не ваш, і Правила — не ваші!
©~GV~22/11.3.18/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781688
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2018
автор: Gnat Valjorny