Я не чув геть ніколи, щоб школа
Іншу школу розлючено кляла.
Але бачив багато навколо,
Щоб це церква собі дозволяла.
Бог так само, як сонце й повітря, —
Дійсність є, а не власність релігій.
Словоблудства усі ваші хитрі
На людей надягають вериги.
Прилучити людину до церкви,
Секти чи релігійного руху —
Марна справа. Бо правила черстві
Не пробуджують справжнього духу.
У суспільстві не можна без правил —
Це є слушним, та справа не в тому.
Треба, щоб дух любові скрізь правил,
Щоб ви сіяли це, а не догму.
Не важливо, наскільки великі,
Добрі, істинні ваші джерела.
Не штампуйте громади безликі,
Де однакові всі, мов дерева.
Щиро, неупереджено, вільно,
Чітко, ясно, без муті й туману
Особистість виховуйте сильну
На підставі свідомого стану,
На підставі життя розуміння,
На підставі того, що практично.
Жити з Богом — мистецьке уміння,
Точне і аж ніяк не містичне.
[i]
27.09.2016
Чернігів
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781623
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2018
автор: Петро Рух