З ВИСОТИ СНОВИДІНЬ НЕ ВПАДИ

Котик  туцає  вушком  об  місяць,  муркоче
Сіресеньку    лапочку  лиже  собі
Згусток    сонний  схилився  МуркОві  над  очі...
І  співає  свої  колискові  пісні

Місяць  Мурчику  казочку  шепче  весняну
І  колише  ріжечком  котусеві  сни.
Завтра  вранці    новий  день  з  зорею  настане,
А  тепер,  мій  Муркотику,  міцно  засни

Подивися,  де  мишка  свій  хвостик  сховала,
Про  весняний  прогноз  поцікався  про  всяк...
Свій  промінчик  зоря  на  голівку  поклала,
Сон  розсипав  із  маківки  сонної  мак

Завтра  пісню  весни  заведеш  із  котами,
Будеш  хвостик  за  вітром  трубою  нести,
А  тепер  ухопися  за  місяця  казку
І  тримайсь!  З  висоти  сновидінь  не  впади

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781601
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 11.03.2018
автор: Надія Карплюк-Залєсова