Пісня про картоплю

Прийшла  весна  і  орються  городи,
А  маю  я  гектара  півтора
Із  краю  в  край  я  посаджу  картоплю,
Бо  багатіти  вже  мені  пора.
Мій  кум  щосили  тягне  рало
А  я  картоплю    -  під  п’яту:
Усе  по  сортах,  усе  по  рядках,
Від  роботи  –  вже  їде  дах.

І  сапувала  я  і  підгортала,
І  п’ять    разів  труїла  я  жуків,
Врожай  картопляний  довго  чекала  -
Рятуючи,  його  від  бур’янів.
Цвіте  картопля  на  городі  -
А  я  із  нього  ні  на  крок:
У  руках  сапа,  на  голові  платок,
Ну  а  де  ж  той,  де  ж  той  холодок?

Посохла  гичка,    треба  вже  копати,
Щоби  картопельці    моїй  був  толк
І  знову  свого  кума  запрягаю,
У  дорогий,  новенький  мотоблок.
Мій  кум  рядочки  покопає,
Я    по  сортах  буду  збирать…
Продам  кілька  тон,  куплю  самогон  -
Налить  куму-  це  ж,  як  закон.

Тепер  сиджу,  як  бариня,  на  купі,
Перебираю  і  не  бачу  край.
Не    знаю,  що  тепер  з  нею  робити?  -
Хоч  все  бери  і  даром  віддавай.
Мій  кум  запре  картоплю  в    погріб,
Весною  винесе  у  рів.
Щоби  кожен  знав,  хто  город  не  мав:
Ніхто    в  світі  так  не  багатів.  
                                                                                                 вересень  2017  рік

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781280
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 10.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч