На що ми сподіваємось?
На рай?
Чи вічність провести десь у пітьмі?
Живемо, наче завтра буде край
Та совість не заплутаєш в брехні.
Що приготовлено?
Смак меду чи полин?
Змінилась вірність з вічності на день,
Всі цінності десь попадають в плин
Нахабності й байдужості людей.
Батьки в сміття кидають немовлят,
А діти матір гонять за поріг,
Професор – бомж…Примара?
Свят, свят ,свят…
Розум від нас , не оглядаючись побіг…
А ще ми сподіваємось на рай…
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781167
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.03.2018
автор: Олеся Лісова