Якщо за здійснення призначення свого
Відповідальність ти не візьмеш цілковиту,
Тебе залучить інше. І в ярмі його
Ти заблукаєш в темних нетрях цього світу,
Загубишся, загинеш, втратиш вірну нить,
Зазнаєш крах і гострий біль розчарування.
Тож не бери на себе більше, ніж велить
Тобі твоя природна роль у існуванні.
Шлях власного обов'язку не підведе,
Хай ти виконуєш його недосконало.
І тут потрібна вірність. Тут і більш ніде.
Не дозволяй, щоб інше душу поглинало.
Це шлях пригод, цікавих, радісних відкрить.
Він сам дає наснагу, розуміння, сили,
Умиротворення і впевненість, і нить,
Що з вічним щастям зв'язує тебе красиво.
Не вір нікому і нічому, з ким і з чим
Твоє свободне серце в унісон не б'ється.
Бо, крім любові, у життя нема причин.
І ця любов з усім мовчазно розбереться.
[i]21.09.2016
Карпати
Із циклу віршів 2016-2018 років "Нові сили рушають" www.PetroRuh.com/2016.html[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781108
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2018
автор: Петро Рух