Срібні роси на покоси, впали, наче килими.
Чому розплелися коси? - То їх розплели дими.
Як блукала ніченьку між дібров -
То мені зустрілася там любов.
В срібних росах на покосах мерехтить ясна зоря.
Знов чекаю, виглядаю свого милого здаля.
Цілу ніч блукала я у саду,
Але, де ж коханий мій? Не знайду.
Срібні роси із покосів, вранці, промінь проганя,
Йду додому, повертаюсь на світанні навмання.
Не дождалась милого, нема слів.
Досхочу наслухалась солов’їв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781087
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 09.03.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч