Сивина на скронях, ордена в петлицях,
журавель у небі, та в руках синиця.
Вісімдесят років… Прожито немало!
Що ж Вам побажати, пане генерале?
Син уже дорослий, міцно став на ноги,
топче самостійно він шляхи-дороги.
Та гаряче серце, щоб там не казали,
про дитя печеться в батька-генерала.
Підростає внучка, дівчинка-синичка,
пташка-щебетушка, радості криничка.
Линуть звідусюди оди і хорали,
та з колін не злазить в діда-генерала.
Від душі бажаю радості в родині
й далі буть оплотом рідним і дружині,
йти таким же кроком, не куди попало,
жити доста років, друже-генерале!
Все Дніпро святкує і село Башмачка,
голос вже зірвала не одна співачка,
шлють вітання щедро радіоканали,
справжньому полковнику, ні – все ж генералу!
06.03.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780793
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.03.2018
автор: Олександр Мачула