Нічка тиха обійняла місто зимна,
Темну шаль накинула навкруг.
Прихилилась до кута в снігу калина,
В сон закутавсь дім, як в дивний пруг.
Присмирніла в дрімоті тонка тополя,
Сліпо блимав на стовпі ліхтар.
Десь з-за міста налетів враз вітер з поля,
Розгулявся й шугонув до хмар.
І посипались пухнасті всі сніжинки,
І вкривали землю без мети.
Час робив на пам’ять неквапливі знімки,
Знав, йому від себе не втекти.
06.03.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Валентина Ланевич