Поважні паничі великої Росії!
Я нагадаю, хто ми є для вас.
Але просіть прощення у Месії
За Україну, за гріхи, за нас.
Адже ж то й наш народ в Сибірі
Творив у праці чудеса.
Там, де живуть ведмеді білі
Була й українська душа.
Й на Колимі, і на Камчатці,
І в Красноярську, й в Воркуті...
Повірте, вам і вашій бабці
Не снилось навіть те у сні,
Що міг народ для вас робити
На всіх просторах чужини.
Вже навіть космос підкорити
Ішли українські сини.
І Корольови, і Патони,
Й прості звитяги- трударі,
На всіх фронтах ті міліони
Здіймали ваші рубежі.
А ви тепер так із душею
І без амбіцій плетете,
Що все без нас, й кожну ідею
Брали із дебрів й берете.
Але заводи, шахти й домни
Народ наш теж вам будував.
Й підвалини в Союз незламний
По всій країні укладав.
Так що вважайте нас, сусіди,
І пам"ятайте хоча те,
Що ми не раз терпіли біди
За свою щирість, що в нас є.
І ми не йшли самі ніколи
На чужі землі й то ніде.
Але складались наші долі
Чужим покірним бути все.
То хоч тепер, коли вже вільна
В нас Україна в світі є,
Нехай не йде від вас суцільна
Брехня про наше все святе.
Бо що пройшло, уже не вернеш
Й не стримаєш в майбутнє рух.
Й історію не перевернеш,
Хоч є ще злих не мало рук.
= = = =
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Дашавський поет