Піднімайся Матусю з колін,
Пора гнати під ср.ку забр.ду.
Будем ставити б.длу ослін,
Славні діти козацького роду.
Пора змити наругу й ганьбу,
Рабом досить в неволі здихати.
За звірине безчестя й злобу,
За зухвалість їх мусим скарати.
Вийдем дружно хай буде, як грім,
Не потерпим принижень срамоту.
Ж.д умився в крові на Пур.м,
Тож віддячити... маєм мерз.оту.
Не принизим себе, до істот,
І Украйну свою синьооку.
В підземеллі тремтить Сав.от,
Заготовимо яму... глибоку.
Всьому світу, що є доведем,
Не раби ми по світу покажем.
Свою честь у душі бережем,
Якщо треба за не… ї й поляжем
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2018
автор: Миколай Волиняк