Цей прохолодний запах білого бузку
У долонях вечора в саду біля альтанки
Під «па» ромашок у замріянім танку
Й солов’їної до очманіння лихоманки.
Все ллються, хлинуть-- і плинуть аромати
Й бринять в півсоннім світі, освяченім росою.
Не хочеться в цей бузковий вечір спати--
Упитися я прагну хрещатою красою.
З неї почерпнути пригорщу натхнення,
Здійнятися душею у творчі високості.
Пінна повене, від суєти спасіння,
Ти благословення Боже у духмяній брості.
Фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780450
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2018
автор: Valentyna_S