Ще сонце тепло пригрівало
Та день тихенько догоряв.
Але було часу замало,
І наш Василик добре знав,
Що в травах десь курча блукало,
Бо він не всіх ще позбирав,
Що ще стоять бички у полі,
Припнуті там, де три тополі.
Потрібно ще нарвати гички
І бур'яну для ста кролів.
Тож взяв ряденце й рукавички
І за кропивою побрів.
Робота ця ввійшла у звичку,
Та й тато працювать велів.
( Усій сім’ї було плювати,
Що може Вася відчувати ).
- Потрібно, Васю, працювати, -
Казала мачуха не раз.
- Ти робиш для своєї хати,
Й не може бути тут образ.
Нема кому допомагати,
Лиш ти в нас маєш вільний час.
А Вітя в нас глядить дитину,
Маленьку дівчинку Аліну.
І Вітя брав свою сестричку
Й до діток гратися ішов.
Там веселився на пісочку…
Не протирав він підошов…
Сестра ще зовсім невеличка,
Й не може бути тут розмов.
Комусь потрібно ж доглядати,
Бо на роботі ваша мати.
Разом живуть вони у хаті:
І батько, й мачуха, й сестра,
Й синочок мачушин пихатий,
Зверхність його аж розпира.
Нема де захисту шукати,
Важка для пасинка пора.
Коли матуся помирає,
Дитина-сирота страждає.
Октавой называется восьмистишная строфа, в которой рифмуется первый стих с третьим и пятым, второй стих - с четвертым и шестым, седьмой стих - с восьмым.
Схема октавы: абабабвв
Октава – це вісьмирядкова конструкція з дуже цікавою римою. В ній римуються між собою 1, 3, 5 — непарні рядки, а також 2, 4 і 6 – парні рядки плюс в кінці - дистих, який також заримований.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780406
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2018
автор: Ольга Калина