Лише якась… потуга,
Ютеїв супроти.
Як воші із кожуха,
Унюхають коти.
Сидять в судах, фейсбуках,
Як на стрючках боби.
Як таргани живучі,
Отруйні, як гриби.
Немаєм правди знати…
Крий Бог не доведи.
Не встигнеш і сказати,
Як схлопають ж.ди.
Стирчать повсюдно вуха,
Як жаби із води.
Чому ж ви бляха муха,
Їм служите… РАБИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780364
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2018
автор: Миколай Волиняк