я не втримаю більше

я  не  втримаю  більше,  перлів  розбитих  в  руках,
що  були  коханням,  тепер  мені  руки  поранять.
лиш  вітер  розвіє  дурмани  пекучі  по  снах.
я  хочу  тримати,  та  цілі  від  цього  не  стануть.

бо  спраглих  світанків,  де  сонце  ще  зійде,  нема...
утратили  сонце,  що  зветься  душею,  чекаю,
що  сльози  то  перли,  упадуть  в  прощенні,  німа-
від  горе  пробачень,  у  заході  темнім  блукаю...

не  втримаю  більше  в  руках  сьогодення  дощів,
бо  сльози  то  зливи,  коли  вони  світ  не  прощенний...
лиш  перли  розбиті,  з  щасливих  колись  почуттів.
я  тулю  світ  мрії  терпкий  і  в  душі  нехрещений...





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780201
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2018
автор: Квітка))