ЧОГО МОВЧИШ ЗНЕДОЛЕНИЙ НАРОДЕ?

ЧОГО  МОВЧИШ  ЗНЕДОЛЕНИЙ  НАРОДЕ  ?...    
ДОБА  АНАРХІЇ
Чого  мовчиш  знедолений  народе?...
чому  набрав  у  свій  рот  повно  води
від  ртуті  окисляєся  розрядили  нейрони
Скажи  із  якого  роду...  із  якої  масті  ти?

Чому  дозволив  взяти  владу  казнократам?...
ограбити  очистити  із  скарбниці  все  під  йод                                                                                
а  дитя    на  війну  на  передову  із  автоматом
гине  цвіт  націїї  плює  в  душу  гей  із  сексот...        

За  бугром  кайфують  зюзікі  алікі  ганжі
їм  рожево-малиново  за  долю  України
летять  в  заморські  світи  на  золотім  крилі
за  людські  дукати  підкоряють  Мальдіви

Зневірений  народ    по  власній  волі  
пішов  шукати  хліба      в  далекі  світи.
Обпалені  крила  скалічені  чужі  долі
а  олігархи  множать  лимони  із  сльози.

Недоля,  мільйон    завела  у  неволю...
повічно  рабою  закувала  в  кайдани,
розбила  надію,в  злидні..незасіяне  поле...
і  доба  анархії,  душі-  сипе  сіль  на  рану.

За  спиною,  опльовують  недруги  вороги...
зрадники,      гострою  косою  підкосили-
і  пригнічену  святу  душу  взяли  на  штики
кинули  на  вогонь  сірником  підпалили.

До  церкви  ,ходять  кажуть,  що  християни...
моляться,  Богу  і  гріхи    збирають  в  мішок,
Ой  ,йой  йойой...    які  ж  ви  лукаві  погани  
ви  не  вартуєте,не  годні  стати  в  трудяги  крок.

І  алмазну  світлу  чисту  вистраждену  душу  
брудним  чоботом  топчите  в  болото  багно
осквернившись,  заклали  собі  петлю  на  грушу
очманілого  асмодея  затягує  на  глибоке  дно.

Лихий  регоче  сміється  із  чужої  біди
а  вашій  ницості  немає  меж  на  землі,
ограбили  обікрали  пустили  на  вітри
щоб  гниди  і  воші  їли  ходили  по  голові.

Вихваляється  шулір  -безхребетний  язик
що  я  всесильний  мудрий  найбагатший
і  я  на  троні  в  короні  ,що  король  а  не  патик...
у  мене  шоколадне  життя  і  я  найгладший.

А  сирота  із  хати  ,взяла  торбу  і  в  тім  в  чім  одіта...
пішла  шукати  долю  між  чужі  люди  у  світи,
щоб  досягти  мету  безлюбові  рідних  необігріта
страждаючи  в  болю  взяла  хрест  на  плечі  нести.  


А  із  високої  трибуни  ричать  тигри  і  левиці...
пишуть,  хижі  закони  для  глухих  сліпих  німих
розпалили  на  два  фронти    війну  хитрі  лисиці
вбивають  дитя,  копають  яму  для  мертво-живих.
М  .ЧАЙКІВЧАНКА.
Асмодей-жлоб  скупий

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780107
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.03.2018
автор: Чайківчанка