Змія

Тихо  між  груди,  болем  фантомним,  вкублилась  люта  змія.
Цінна  отрута,  шкіра  коштовна,  пристрасть  -  зміїне  ім’я.
Подих  гадючий,  звук  шурхотіння  серце  зіб’є  в  унісон.
Велетня  мучить  ніжне  створіння,  сліпне  безсилий  Самсон.

Ревнощі  димом  очі  встелили,  розумом  гнів  обуяв.
Коси  твої  у  руках  неДаліли  -  вірна  тобі  буду  я.
Кину  гадюку  в  жорно  вулкана,  жертвою  матиме  скон.
Груди  відпустить  паща  капкана,  я  берегтиму  твій  сон.
©  Марґо  Ґейко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: Марґо Ґейко