Я знаю, що прийде вона,
Розтопить, розмиє, засвітиться -
Така довгождана весна...
Провіснице теплого літечка,
Ти з ким загуляла і де,
Безтямно-закохана мрійнице,
Зима он в сувої кладе
Високі сніги і не віриться:
Це березень, не листопад,
Не грудень і, навіть, не в лютому
В розкішно-легкий снігопад
Зима все навколо закутує...
Яка невимовна краса
У вишивці - білим по білому!
Це ж треба отак розписать
Картину з весною поділену...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780048
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.03.2018
автор: Наташа Марос