Гени

З  кацапами,  і  турками,  з  Польщею  воювали,
З  татарами,  з  мадярами,  по  світу  за  Союз.
Чечню  і  Грузію,  як  добровольці  захищали,
Було  колись,  взяли  і  Дюнкерн,  для  француз.

Імперії  хребет  ми  українці  поламали,
Їх,  як  в  кліщах  держали  у  накалі  ворогів.
В  страху  століттями  паскудину  тримали,
Трудом  свою  свободу  вигризли  з  віків.

Не  вбив  Сибір  нас,  Голод,  ні  Чорнобиль,
Вже  тищу  літ  кровину  з  нас  п’єте.
Зламається  скоріше  в  вас  паскуди  шнобель,
Живем  допоки  сонце  не  зайде.

Не  подолати  нас  й  нікому  не  зламати,
Переживемо  всіх  вас  ми  й  до  кінця.
Нас  не  зламали  тюрми  й  каземати,
В  нас  гени  воїна  і  лицарів  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2018
автор: Миколай Волиняк