Під синім шатром, від села за два кроки,
Долина розсипала крапельки маків.
Милі маленькі пелюстки-метелики
Замерехтіли, як сполохані вогники.
Як глянуть на мене палкі оченята,
Так хочеться квіти очима обняти,
В цнотливу і світлу заглянути душу...-
Торкнутись боюся: красу їхню струшу.
Я квітами вдома засію сорочку —
Квітка до квітки – сплету в гарний віночок:
Волошки, ромашки і маки червоні
Нехай нагадають про юність безсонну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779920
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2018
автор: Valentyna_S