Самотня душа тугою рветься,
Шукає притулку що не найдеться,
Самотність і спокій її роз'їдає,
І пустота́ її поглинає.
Дай бризу о До́ле, дай свіжого вітру,
Сурми́ у дорогу, де милої пристань,
Де та, яка дасть душі волю і сили,
Щоб жити, любити та йти по дорозі.
Зігрій моє серце, моя чорнобро́ва
І душу відкрий для моєї любові.
Кохати тебе буду я моя мила,
Але не згуби мене сизокрила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779872
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2018
автор: AEC