Загубилася, десь моя обручка
Клопотала бабуся до онучка
На скрині поклала, часом не бачив
Брав іграшки, чого весь час маячив?
Ану давай, зізнайсь, куди ти поклав
Розчервонівсь онук та чомусь мовчав
А потім сміливо, - Та віддав Тані
Грались корабликами ми у ванні
Дуже плакала, щоби хтось полюбив
Я подумав, їй подарунок зробив
Я одружусь зразу, після садочка
І у нас будуть з нею син і дочка
Не шкодуй бабусю, тож ми родина
Теж для тебе, стане рідна дитина…
01.03.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2018
автор: Ніна Незламна