Закутаний лісом ліс…

Закутаний  лісом  ліс,  
У  нім  глибочать  дерева,        
Заплів  у  смарагди  кіс  
Він  ягід  яскраве  мрево.  

Мовчазно,  бодай  би  чичирк.  
Повзе  заскорубле  коріння.  
І  лине  лише  тихий  крик    
Совиного  говоріння.  

Зненацька  от,  де-не-де  
Зайча  у  кущі  забреде.  
Помацає  тихо  лис  
Хрусткий,  бо  посохлий  хмиз.  

Прислухайся  і  придивись  –    
З  гущавини  вирине  казка.  
То  білка  крадеться  у  вись,  
То  озером  бігає  ряска.  

А  пахне  як!..  просто  прянить    
Листям  зопрілим,  водою.    
І  сонцем  струмок  дорожить:    
Все  ловить  проміння  собою.  

Ще  мить,  іще  мить  і...  щемить    
За  межами  лона  природи.  
Нелегко  людині,  скажіть,  
Без  лісу  винагороди?  

5  травня  2016  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2018
автор: DIaMONd88