Хоча зима від нас відходить -
Весна ступає на поріг.
Та заметіль її вигонить
І все вкриває білий сніг.
А ще гуде, реве і свище -
Не видно навіть і доріг.
Стоїть засипане ставище
У біло-сніжнім полотні
А подивись туди, он - вище:
Там все сховалось, як в труні.
Все навкруги таке холодне,
Що лячно аж стає мені.
А ще донизу - там безодня,
Що потонула у снігах.
Тож налякати зима годна
І так гуляє в берегах,
Що заховався навіть птах -
В очах його лишився страх.
Терцина (італ. terzina, від terza гіта —- третя рима) — строфа з трьох рядків п'ятистопного ямба, в якій середній рядок римується з крайніми — першим і третім — у наступній строфі (аба бвб вгв гдг і т.д.), завершуючись окремим рядком, римованим з другим рядком попередньої строфи.
Терцины (терцеты) - трехстишные строфы с весьма оригинальным способом рифмовки. В них первый стих первой строфы рифмуется с третьим, второй стих первой строфы - с первым и третьим второй строфы, второй стих второй строфы - с первым и третьим третьей строфы и т.д. Заканчивались терцины дополнительным стихом, рифмующимся со вторым стихом последнего трехстишия.
Схема терцины:
аба
бвб
вгв
гдг
дед
и т.д.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779636
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2018
автор: Ольга Калина