Над будинком італійського подвір,я*
Дах скляний – як парасолька, і з боків
Вітром зноситься у двір – дощ, сніг, хоч пір,я,
І промінчики від сонечка ламкі.
...Й в сонцепершоберезневий снігопадик
Ті сніжинки, що завіялись у дво́рик –
Золотіли, мов салютні зорепади,
Танцювали у повітрячку фурори:
Було виднось, хоч мороз – весна прийшла!
...Та рослини на людські календарі
Не дивилися, й сиділи нишком, ша,
Під розпаленим сніжком в потайках мрій:
Розуміли, годі довірятись тим,
Хто формально вводить ве́сну, місяцями,
Чи скликає зеленіти і цвісти
Ще в морозній, хоч і в березні, безтямі...
Кольорові танці вихорів - не привід
Із будинків теплих вибігати в диво.
01.03.2018р.
*Італійський тип будови будинку у формі квадрату, чи закритої фігури в якому подвір,я знахоодиться всередині, і частково, чи повністю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779631
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2018
автор: Юхниця Євген