[i] [b] [color="#c23131"] Біблія... Заповідь 8...
Не кради!!!![/color][/b][/i]
[i][b][color="#1f2e8f"]Взяв мудру Книгу, Богом осіянну,-
Снопок законів Божих для людей…
Там десять їх – я ж говорити стану
Лиш про один…Короткий… Про оцей…
Не укради!.. Століттями схиляли
Держави, царства голови свої…
Хоч знали всі – та восьму шанували
Найбільше… Шанували всі краї,-
Бо це життя основа…При Совітах
Безбожники цю Заповідь блюли!..
Вона була і кровію полита
І в тюрми багатенько загули…
То ж в дев’яності - ми були старцями
Всі рівними,- багатих підмело…
Розпались же - щось сталося із нами-
Певно, сокири зверху не було!..
А Бог…Що Бог!.. Може його й немає,-
А є,- то ми відмолимо цей гріх!!.
Кишені кожен бувший набиває,-
Закони, правда, тюрми,- не для них!!!
Нема сокири,- і страху немає,-
Кради… Дерзай...Мільйонами тягни!..
Що?.. В черні хліб вже не в усіх буває?..
Я м'ясо їм без хліба,- а вони!!?
Скипає гнів... Та розум не світліша,-
У Ради тягнем грошові мішки...
Тому й реформам нашим,- повна тиша,
Бо ЇХ закони,- НАШИМ навпаки...
Взяв мудру Книгу, Богом осіянну,-
Снопок законів Божих для людей…
Нам не позбутись нинішнього стану,
Бо заповіт не виконали цей,-
8. НЕ КРАДИ!!!![/color][/b][/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779543
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 28.02.2018
автор: Янош Бусел