- Доброго ранку, куме Миколо. А Ви чули, що оце
днями мій сусід Степан, повертаючись від своїх
сватів із сусіднього села так "стомився", що упав
зі свого коня і ледь не замерз у полі. Але кінь тупцював
біля нього і не відходив до тих пір, поки його
не знайшли випадкові перехожі. Так тепер його кінь
живе як у Бога за пазухою...
- Отож. Навіть коні нас розуміють, а Європа - ні... -
із сумом у голосі відповів кум Петро.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779383
Рубрика: Гумореска
дата надходження 27.02.2018
автор: Леонід Федорів