Торкають небеса долонь

Долонь  закоханих  промінням
Торкають  аж  до  сивих  скронь
На  всі  прийдешні  покоління

Осіннім  відблиском  в  очах
Чарують  відданістю  рідним
І  дотик  заіскрить  в  серцях
І  іскри  ці  далеко  видно

Крізь  все  життя  нести  в  душі
Тепло  до  рідної  людини
Це  надважливе,  коли  ти
Будуєш  плани  на  Родину...  

Не  здайся  десь  на  пів  шляху
Не  помились  на  роздоріжжі
Бо  фрази  про  якесь  "люблю"
Насправді  є  лише  підніжжям...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779212
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2018
автор: Володимир Ромен