Боже, не полишай нас на Хресній дорозі. Ми - твої діти,
від тебе вийшли і до тебе йдемо. Кожен своєю дорогою. Прийми
нас в свої обійми, як прийняв блудного сина і прости нам наші
провини. Ми часто полишаємо тебе, віддаляємося від тебе, покла-
даючись лише на себе. Прости нас за зраду, за нашу пихатість і
зарозумілість, за наше грошолюбство і братоненависництво. Прости
нам нашу продажність, байдужість, зневіру, нелюбов.
Господи! Ти для нас той каміь спотикання. Ну,як нам ворога
прощати? Він нищить нашу землю, дітей, батьків. Та як до нього
ненависті не мати? А ти казав прощати.
Ми спіткнулися. Нам далі годі йти. Господи! Дай нам сили
піднятися і йти далі , і щоб нам в темряві гріха не пропасти.
Віру , Господи, зміцни! Рідний край нас збережи!
Людоньки! А нам би не зректися рідної землі, не стати Юдами,
не покидати своїх стареньких батьків і дітей. Допоможи нам,
Господи, вистояти в правді твоїй, пізнавши яку, збагнемо, що все
наше життя - це лише дорога до тебе, до того, хто відкриває нам
свої таємниці, відкриває нам Царство своє, що у спадок дає тому,
хто не зречеться його Сина, хто в його Дусі перебуває і до Отця
небесного взиває " Отче, дай збагнути волю свою і рятуй ти душу
мою, наші!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779125
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2018
автор: яся