Любов і смуток, поруч ходять.

 Любов    і    смуток,    поруч    ходять.

Любов    і    смуток,    поруч    ходять,
Чому    ж    так    часто,    нас    знаходять?
Чому    Любов  –  жага    бажання,
Лиш    додає    мені    страждання?

Тебе    кохала    я    душею,
Ти    гарно    звав    мене    своєю.
Пила    кохання,    по    краплині,
І    не    забула    його    нині.

Від    поцілунків    тих,    тремтіла,
Так    цілуватись    я    хотіла.
Ти    ж    цілував    і    гладив    коси,
Поки    не    впали,    ранком,    роси…

Війна    прийшла,    в    мою    країну,
В    любиму,    неньку  –  Україну.
Не    став    ти    призова    чекати,
Пішов,    "з    братами",    воювати.

Я    залишилася,    з    собою,
Вся,    наодинці,    із    журбою.
Від    тебе    вісточку    чекаю,
Щоб    вижив,    Господа    благаю.

Любов    і    смуток,    ох,    і    смуток,
Як    дістане,    то    не    до    шуток.
Коли    любиш  –  серце    співає,
А    в    журбі  –  воно    волає.

Любов    і    смуток,    поруч    ходять…

                     16:50.25.02.2018.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779069
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 26.02.2018
автор: Михайло Онищенко