А я писатиму й надалі про життя,
Але тепер без темних барвів та без болю.
В минуле, знаю, вже немає вороття,
Тож і минулому тривожити я не дозволю.
А я писатиму й надалі про життя-
Про майбуття, а ще про свої мрії.
Про те, що вже закінчилась війна,
І там, на Сході, вже пшеницю сіють.
Ніхто не їде більше за кордон,
Дітей не віддають, не викидають,
Цінується і чесність і любов,
Батьків шанують, старість поважають.
Вже на полях не квітнуть бур`яни,
А ярина зеленим оксамитом,
Крислаті соняхи "поперли" до гори,
В задумі шелестить вусате жито.
А я писатиму й надалі про життя-
Про щастя в сім`ях, злагоду в родинах...
Останнім подихом повіяла зима...
З весною прийде мир на Україну.
25. 02. 18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779023
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.02.2018
автор: іванесса