Збережи в собі світло,
бо між ребрами надто вітряно,
Бо весні надто солодко спиться
між теплом і холодом глибоко.
А зима як орлиця
скидає пір’я додолу
і все засіяно,
Біло так, що лютий застиг на мить,
а на землю пролилось молоко.
Море з інею.
Збережи в собі віру,
щоб насамперед бути сильною,
Щоб достатньо її було,
а то в серці вже надто темно.
Ніч розлилась сіллю у небі,
стежиною зоряною,
Щоб ти повірила в себе,
все що не робиться – не даремно.
І Була сильною.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2018
автор: Олеся Шевчук