Знає батько, знає син,
І зоолог ще нашкряба :
“Найстрашніша із тварин –
Наша, українська жаба”.
В когось дача, в когось хата,
Мерседес чи мотоцикл –
Не дрімає жаба клята !
Тож її життєвий цикл
Ще вивчати і вивчати.
Множиться в повітрі, страві,
Проника в тіла і душі…
В Львові, Києві, Полтаві
Жаба душить, душить, душить…
Певно, що не всім підряд
Люта спати не дає
І руйнує міокард :
Десь, можливо, ліки є ?
Хтось відкрив їх чи відкриє,
Стане знаним та багатим,
І, можливо, є надія :
Нобеля лауреатом !
…В когось зникне апетит,
В серці, в мозку – десь зашкряба.
Вийде з мушлі паразит –
Невмируща наша жаба…
© Оксана Осовська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2018
автор: Оксана Осовська