Мандрує лютий, довкола все відпочиває,
Іскриться ковдра, земля у цілковитій тиші,
Сніг за віконцем, він чомусь, мене не втішає,
Згубився спокій, тривога залягла на душі.
Стріну день новий і знову беруть хвилювання,
Як там на сході? Коли ж нарешті мир настане?
Чи принесе, він печаль, журбу, розчарування?
А може радість, цей день війни буде останній?
Ясніє сонце, захоплююсь, як же красиво,
Рожеві плями, давно сховалися за обрій,
Прославлю Бога. І попрошу, щоб сталось диво,
Щоб промінь сонця, для всіх приніс жаданий спокій.
04.02.2018р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778750
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2018
автор: Ніна Незламна